- інтерес
- [інтеире/с]
-су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
інтерес
Смотреть что такое "інтерес" в других словарях:
інтерес — у, ч. 1) Увага до кого , чого небудь, зацікавлення кимсь, чимось. || Цікавість, захоплення. 2) Вага, значення. 3) перев. мн. Те, що найбільше цікавить кого небудь, що становить зміст чиїхось думок і турбот; прагнення, потреби. 4) перев. мн. Те,… … Український тлумачний словник
інтерес — Інтерес: підприємство, справа [VI,VII] справа, діло [1;21;II,IV,V] «злодійська справа, крадіж»[ II, 16] [ОГ] … Толковый украинский словарь
інтерес — I (викликана чим н. увага до когось / чогось), зацікавлення, зацікавленість, цікавість II ▶ див. користь, любов I, 2) … Словник синонімів української мови
інтерес — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
інтерес — ресу, ч. Ол. Справа, діло, увага до кого , чого небудь … Словник лемківскої говірки
смак — у/, ч. 1) Одне з п яти зовнішніх чуттів, що виникає в людини й тварини при подразненні слизової оболонки язика харчовими та деякими нехарчовими речовинами. || Якість, властивість їжі й питва, що відчувається під час їх вживання. || Якість,… … Український тлумачний словник
цікавий — а, е. 1) Який привертає увагу, викликає інтерес. || Те саме, що захоплюючий. || у знач. ім. ціка/ве, вого, с. Те, що викликає інтерес. 2) Красивий, привабливий. 3) Який виявляє цікавість, відзначається цікавістю; допитливий. || Жадібний до знання … Український тлумачний словник
егоїзм — у, ч. 1) Тенденція поводитися лише (або значною мірою) відповідно до особистих інтересів. 2) Негативна риса характеру, що полягає у себелюбстві, байдужості до людей, постійному нехтуванні суспільними інтересами задля особистих інтересів … Український тлумачний словник
корпорація — ї, ж. 1) Договірні об єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. 2) Замкнена група осіб, об єднана… … Український тлумачний словник
привабливий — а, е. 1) Який викликає захоплення, приваблює до себе своїми якостями, властивостями. || Який приваблює своєю зовнішністю; гарний, миловидий. || Який приносить задоволення, насолоду; приємний. || Який манить, притягає до себе. 2) Який викликає… … Український тлумачний словник
